Ворохобити, -блю, -биш, гл. Бунтовать, возставать.
Двадця́тка, -ки, ж. 1) Двадцать, два десятка чего либо. 2) Гривенникъ ( = 20 грошей). 3) Полотно въ двадцать пасмъ. 4) Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 20 ячей и въ длину, и въ ширину.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
Зли́зувати, -зую, -єш, сов. в. злизати, -жу, -жеш, гл. Слизывать, слизать. як віл злизав. мов корова злизала язиком. Исчезъ, неизвѣстно гдѣ дѣлся. То-же значеніе: як лиз його злизав.
Кукулюх, -ха, м. Улитка.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ.
Пообтикати, -ка́ю, -єш, гл. Обтыкать (во множествѣ).
Сухорлявість, -вости, ж. Сухощавость.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.
