Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередитися

Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Аф. Ум. берестничок.
Виправити, -ся. Cм. виправляти, -ся.
Воскобійниця, -ці, ж. Воскобойня. Котл. Ен. V. 65.
Горі́тися, -ри́ться, гл. безл. = Горіти 1. Як не ладиться, то й в печі не гориться. Ном. № 1700.
Горобе́й, -бе́я, -б'я́, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб'ю на свитку, остануться конці — гороб'ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. Ум. Горобе́єчко, горобе́йко, горобе́йчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, — джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. Горобі́єнько. Чуб. III. 57.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Похрумтіти, -мчу, -тиш, гл. Похрустѣть.
Придумати Cм. придумувати.
Скорняти, -няю, -єш, гл. Разбудить. Скорнєй єго. Вх. Зн. 64. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти. Федьк. І. 41. 2) Согнать. Вх. Зн. 64.
Смальцювати, -цюю, -єш, гл. Насаливать, намазывать саломъ, жиромъ.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.