Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередитися

Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан. Вх. Зн. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДИТИСЯ"
Горо́дина 1, -ни, ж. Огородныя овощи. Рудч. Ск. I. 131.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Крілик, -ка, м. = кропив'янка. Вх. Уг. 247. Cм. кріль 2.
Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Ном. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. Г. Барв. 530. наносити. Cм. наношувати.
Натхнути, -хну, -не́ш, гл. = надхнути. 1) Старий січовик натхнув свою душу в молодісіньку душу онука. Мир. ХРВ. 90. 2) Українська пісня і неписана словесність народу українського натхнули молоді уми в Київі спасенною думкою. К. ХП. 7. Натхни ж нас правдою, о Музо Мельпомено! К. ПС. 6.
Порозбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Разбѣжаться (о многихъ). Порозбігались ік нечистій матері ляхи. К. ЧР. 114.
Рясити, -шу́, си́ш, гл. Дѣлать обильнымъ плодами, листьями. Не ваш то батько садочок садив, садочок садив, все злотом рясив. Чуб. III. 401.
Сорокуля, -лі, ж. Гадюка. Сорокуля го уп'єлила. Вх. Зн. 73.
Узаємність, -ности, ж. Взаимность. Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю. Гол. І. 215.
Хавкун, -на, м. = хавдій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.