Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередій

Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Консистент, -та, м. Употребляется болѣе во мн. ч. консисте́нти. Польскія войска, стоявшія постоемъ въ Украинѣ. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
Марцьо́вий, -а, -е. Мартовскій. Нема з нього нічого, як з снігу марцьового. Чуб. I. 272.
Навко́льки нар. На колѣни, на колѣняхъ. Мнж. 186. Вони його цілують та навкольки перед ним падають. Мнж. 139.
Підпивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпити, підіп'ю, -п'єш, гл. Подкучивать, подкутить, выпивать, выпить. Ой п'ють вони, підпивають, Касю їхать підмовляють. Чуб. V. 909. Як підоп'ють вродливі жіночки, дак танцюватимуть і чоловіки. К. ПС. 22. Став лях бутурлак дорогії напитки пити-підпивати. АД. І. 212.
Тереш! меж. Крикъ на овецъ. Мир. ХРВ. 39.
Турчати, -чу́, -чи́ш, гл. = туркати. Невіхна й турчить йому, щоб відвіз та покинув де свою матір у полі. Чуб. II. 434.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.