Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередій

Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Вибовтування, -ня, с. Выплескиваніе.
Вихилити, -ся. Cм. вихиляти, -ся.
Відгромити Cм. відгромлювати.
Гіллячка, -ки, ж. Ум. отъ I. Гілля.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Нали́нути, -ну, -неш, гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452.
Недосвідченість, -ности, ж. Неопытность. Желех. Cм. недосвід.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити. Чуб. V. 399.
Подобання, -ня, с. = уподоба. Ходив по ярмарку і до свого подобані коней не найшов. Гн. І. 189.
Подражнити, -ню́, -ниш, гл. Подразнить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.