Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередій

Вередій, -дія, м. Капризникъ, прихотливый, переборчивый. Уман. II. 8. Вередувала б тебе лиха юдина! Чого тобі не стає ще? Ну, та й вередій же! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДІЙ"
Дерка́чик, -ка, м. Ум. отъ деркач.
Їдиначитися, -чуся, -чишся, гл. Быть въ хорошихъ отношеніяхъ, дружить. Їдиначитися з Лавром не можна. Н. Вол. у.
Осварюватися, -рююся, -єшся, гл. Огрызаться. Я його сварю, а він ще й осварюється. Н. Вол. у.
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас. Полт. г.  
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби. Рудч. Ск. І. 117.
Свободний, -а, -е. = свобідний. А люде дякують за те, що вона стала свободна. Рудч. Ск. І. 127.
Торкатися, -каюся, -єшся, сов. в. торкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться. До тіла він не торкався. Ком. II. 60.  
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Ном. № 763. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. Макс. (1849). 61. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Макс. (1849), 53. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. Шевч. 365. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ. Мнж. 194.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника. Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.