Гу́рма, -ми, ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Cм. Юрма.
Дрігави́ця, -ці, дрігва́, -ви́, ж. Студенистая масса или что либо подобное ей. Ще за старих панів вівці такі вже ситі були, що як ідуть — аж дрігавиця дріготить. Там і вівці сиш, як дрігва, аж шкура ходором ходе.
Купалий, -а, -е. Красивый? На нашеї на вулиці все купалиї молодці. Ой нема, нема найкупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила.
Ле́жма нар. Въ лежачемъ положеніи. Попереду сніп лежма б'ють, а потім сторч поставе. — лежати. Постоянно, не вставая лежать. Лежма лежу хвора.
Обсушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. обсуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Обсушиваться, обсушиться. Запрошує його в хату обсушиться і спочить.
Пригірщ, горщі, ж. Пригоршни.
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Тобі чорне убрання не приялеча.
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ум. сотничок.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Суятник, -ка́, м.
1) Безпокоящій, затрудняющій кого.
2) Безпокоящійся.
