Благодать, -ті, ж.
1) Благодать. Усюди Ножа благодать і в серці, і в хаті.
2) божа благодать. Раст. Gratiola officinalis L.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Обвихнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обвиться. Та срібная сережка — Марусенька, золотий перстенек — Василенко та й обвихнувся коло ручки, коло її русої кісочки.
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Що то вже одиначка! 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі.
Одубитися, -блю́ся, -бишся = одубіти 2. Чи швидко твоя мати одубиться?
Повизбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать все.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Покрівний, -а, -е. Относящійся къ празднику Покрова.
Прилюдність, -ности, ж. Публичность.
Син, -на, м. мн. сини, иногда синове. Сынъ. Сип своїй матері до ніг уклонився. Какъ ласковое обращеніе син въ зват. падежѣ прилагается къ дочери. Вона й каже йому: «Дідусю, продайте мені цю коняку! — Як я маю тобі, сину, каже той дід, продавати, то лучче я тобі так дам. божий син. Сынъ Божій І. Христосъ. За кого ж ти роспинався, Христе, Сине Божий? бі́сів, вражий, вразький, чортів син. Чортовъ сынъ (брань). Брешеш, вражий сину! Гей ви, ляхове, вразькі синове! ік порогу посувайтесь, мені, козаку-нетязі, на покуті місце попускайте! песький, сучий син. Сукинъ сынъ. Я сучий син, коли отце не він. таки́й-сяки́й син. Бранное выраженіе, которымъ, для приличія, замѣняются болѣе ругательные эпитеты. А ти вже закозакувався, сякий-такий сину. який син! Кой чортъ. Се ж Ничипір кажучи, брехав: який син у його і крапля була в господі. злий з сина.... Злий з сина був старий дундук. Ум. синок, синко, синонько, сино́чок, си́нчичок. Пятий синко ще й Пилипко. Один синчичок, як одинчичок.
