Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь.
Обшматувати, -ту́ю, -єш, гл. Оборвать, изорвать въ куски на комъ одежду. Ввійшов старий у хату обшматований побитий. Обірваний та обшматований який.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане.
Шитки, -ток, м. Шитье, узоры. Там рукава як під корою, такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах.
