Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербувати

Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАТИ"
Бусень, -сня, м. = бусель. Ном. № 324.
Гармідер, -ру, м. и пр. = гармидер и пр.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Налі́зти Cм. налазити.
Передерти, -ся. Cм. передирати, -ся.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Порострачувати, -чую, -єш, гл. Растратить (во множествѣ).
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Урити, -ся. Cм. уривати, -ся.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.