Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербувати

Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБУВАТИ"
Коновал, -ла, м. Коновалъ. Сюди шевці й кравці, шаповали й коновали. Левиц. І. Такий коновал, що через шкуру бачить.
Кугикати, -каю, -єш, гл. Кричать: куги! куги! Вх. Лем. 429.
Оробина, -ни, ж. = горобина. ЗЮЗО. І. 137.
Племфа, -фи, ж. = пинхва. Племфи дали. КС. 1882. XII. 625.
Приголублювати, -люю, -єш, сов. в. приголубити, -блю, -биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. Котл. Н. П. 340. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить. Чуб. V. 298.
Сапальник, -ка, м. Полольщикъ.
Стелепнути, -пну, -неш, гл. 1) Затрясти, тряхнуть. 2) Затрястись. Гол. III. 348.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.