Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вербочка

Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРБОЧКА"
Го́рбитися, -блюся, -бишся, гл. Сгибаться, горбиться.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Небо, -ба, с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. Ном. № 73. (мн.: небеса и неба).
Обзеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл.ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.
Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Черевиченько, -ка, м. Ум. отъ черевик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРБОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.