Глушити, -шу, -шиш, гл. Оглушать, заглушать. Вітер уривав багацько річей його; торохтючи, колеса глушили їх. Оця кропива тільки глушить сад. — Придивиться, де риба залягла під кригою, та й стане гатити кийком — глушити.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.
Наубочі, наубочу, нар. Въ сторонѣ.
Обмертвіти, -вію, -єш, гл. Лишиться сознанія, обмереть.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Чеше, як мачуха. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Меч-самобієць чесав уже його військо.
