Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава.
Клак, -ка, м.
1) = клоччя. Хунта клаків не варт. Клаки йдуть на підкиння в рядних. Ніякий дружбонька, ніякий, — має квіточку з клаків.
2) Клыкъ (свиной).
Крутарь, -ря́, м. = крутій.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Нороха, -хи, ж. Ув. отъ нора.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Такой нар. = також.
Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара.
Чеперуха, -хи, ж. = чепера. Ум. чеперушка.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню.
