Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ».
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Крижувати, -жую, -єш, гл.
1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують.
2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований.
Крьо-не! меж. Крикъ, которымъ пастухъ приказываетъ козамъ возвратиться назадъ. Козар гонить кози покликом: ці! ці! завертає їх — крьо-не́!
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!»
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Пам'ятник, -ка, м. Памятникъ.
Перегодя нар. = перегодом.
Плоднистий, -а, -е. = плодливий.
