Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскочуватися

Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Богослов, -ва, м. 1) Богословъ. Богослов, та не однослов. Ном. 2) Воспитанникъ послѣдняго класса духовной семинаріи. Сим. 175. Один хвилозоф чи й богослов казав промову над якимсь помершим паном. Грин. І. 230.
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Кабанувати, -ну́ю, -єш, гл. Валяться, лежать подобно кабану. Не хочеться мені уставать, — щось я утомився, — так би й кабанував цілісінький день. Аѳан. Чужб., Восп. о Шевч. 19.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) Вас. 160, 170. Шух. І. 128. 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. Камен. у. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Чуб. VII. 379. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. Желех. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Шух. І. 73. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками. Кв. І. 7.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик. Котл. Ен. IV. 19.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Рівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. Равняться, уподобляться, сравниваться; сравниваться ростомъ съ чѣмъ. Куди рівняться свині до коня, коли шерсть не така. Ном. № 7931. Хто в псах кохається, сам йому рівняється. Ном. № 12581. А запашний та василечок із тинами рівняється. Грин. III. 537.  
Роз'їздка, -ки, ж. 1) Разъѣздъ. Грин. III. 493. 2) Объѣздъ, рекогносцировка. Запорожці посилали в степи на роз'їздку козаків. Стор. ГІ. 162. Ум. роз'їздочка. А в середу роз'їздочка. Грин. III. 493.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати. Черк. у.
Чепак, -ка, м. Чепецъ. Чужій жоні чепак купив, а своїй ємь забив. Гол. IV. 493. Ум. чепачо́к. Гол. IV. 403.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.