Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роскочуватися

Роскочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскоти́тися, -чуся, -тишся, гл. 1) Раскатываться, раскатиться. Було в мене три орішки, та всі роскотились. Чуб. V. 200. Гріш круглий — роснотиться. Ном. №9924. 2) Разбредаться, разбрестись, разойтись въ разныя стороны. Та ви ж, мої діточки, роскотилися, як горох при дорозі. Мил. 216. Вівці.... роскотилися по толоці, щипаючи.... травицю. Мир. ХРВ. 50. 3) О звукѣ: раздаваться, раздаться, разнестись. Роскотиться по небу глас потужний. К. Іов. 81. Дзвінкий регіт такий чути, що так і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОСКОЧУВАТИСЯ"
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Обкусати Cм. обкушувати.
Подревніти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть. Од морозу огудина подревніла. Лебед. у.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Ройок, -йка, ройо́чок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный. Шух. І. 154.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОСКОЧУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.