Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блощичий

Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Літни́к, -ка́, м. 1) Родъ верхней женской лѣтней одежды изъ легкой матеріи. Гол. Од. 24. 51. 2) Лѣтняя юбка изъ шерстяной матеріи. Чуб. VII. 429. Kolb. I. 45. Сидить баба в літнику. Чуб. III. 164.
Нала́тувати, -тую, -єш, сов. в. налата́ти, -та́ю, -єш, гл. Нашивать, нашить заплату.
Обпатрати Cм. обпатрювати.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Поснідати, -даю, -єш, гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати. Чуб. V. 413.
Росточувати, -чую, -єш, сов. в. росточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Разбрасывать, разбросать, раскидать, развѣять. Расточено, поволочено по сінях. Лукаш. 152. Тоді вигуби їх. Боже, росточи, розвій, як сміття. К. Псал. 135. 2) Разливать, разлить изъ бочки по бутылкамъ. З) Увеличивать, увеличить (зданіе, одежду). Ми оце будемо церкву росточувати. Харьк. Рукава вузькі, треба росточити. Харьк. 4) Истачивать, источить, изгрызать, изгрызть. Ян ню впали вуши, блохи і всілякий гид, то такой ї на місці расточили. Гн. І. 29.
Утюпкатися, -каюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ толкотни, отъ работы, связанной съ ходьбой. Уманск. у.
Шваґер, -ґра, м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб.
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОЩИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.