Де-не-де́, нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати».
Нако́лювати, -люю, -єш, сов. в. наколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Потахати, -ха́ю, -єш, сов. в. потахнути, -хну, -неш, гл.
1) Тонуть, потонуть, погрузиться. Потах в воду.
2) Убывать, убыть. В коновочці все мід потахає, вже дівчині розуму не стає.
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Розмішувати I, -шую, -єш, сов. в. розмісити, -шу, -виш, гл. Размѣшивать, размѣсить. Кров з піском розмісили.
Труднота, -ти, ж. = трудність.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Гостям сміх, а хазяїну сльози.
