Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блощичий

Блощичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный клопу. Сим. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛОЩИЧИЙ"
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Завме́рти, -мру́, -ре́ш, гл. Упасть въ обморокъ. Уман. у.; замереть.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Наглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. — з ко́го. Насмѣяться, наиздѣваться.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Повисиплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Выспаться (о многихъ). Повисиплялися наші хлопці сьогодні і за ту, і за сю ніч. Зміев. у.
Тевкати, -каю, -єш, гл. Ѣсть съ жадностью, производя чавканіе; ѣсть, какъ свинья. Шейк.
Удівець, -вця, м. Вдовецъ.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка. Желех. Шух. І. 133, 137. Чуб. V. 621, 262.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛОЩИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.