Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блудниця

Блудниця, -ці, ж. Блудница. Вона була всесвітня блудниця з малих літ. Драг. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛУДНИЦЯ"
Відо пред. = від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Підозрити, -рю, -риш, гл. Заподозрить; примѣтить. Підозрили вони, що він краде, та й стали доглядати. Конст. у.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Вх. Лем. 458. Cм. горлиця.
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Сапачка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Ув'язка, -ки, ж. Завязка къ мѣшку. Вх. Зн. 72.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛУДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.