Домоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. До молиться. Та вже вдова Богу домолилася: синів поженила і дочок заміж пооддавала.
Зава́га, -ги, ж. Отягощеніе; помѣха. Ось підписуйте лишенії! — каже писарь старшині. — Зібралось ціх бамаг скільки! Хоч би швидче здихаться ції заваги, — їх стільки не бувало.
Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору.
Кнур, -ра, м. Боровъ. Кнур у берлозі.
Ліхта́рь, -ря, м. 1) = ліхтарня. 2) Подсвѣчникъ.
Лупцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Хворостиною лупцює то по плечах, то по голові.
Подоводжувати, -джую, -єш, гл. = подоводити.
Попарити, -рю, -риш, гл.
1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі.
2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками).
Шкитирь, -ря, м. Большой кусокъ. Ото одбатував шкитирь.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
