Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Чом ви.... пива не допиваєте? 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти.
Нахватати, -та́ю, -єш, гл. = нахапати.
Обірок, -рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ.
Цітуватися, -туюся, -єшся, гл. = цітати. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися.
