Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Маковичо́к, -чка́, м. Ум. отъ маковик.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. Ум. мотовилечко.
Осягнення, -ня, с. Достиженіе. Осягти. Cм. осягати.
Отсей, отся, отсе, мѣст. Вотъ этотъ. І отсі порошниці він зробив. Обридло вештаться... по світу з нудьгою та отсією торбою.
Переставитися, -влюся, -вишся, гл. Умереть. Перше він переставився, а за ним і вона; вкупі поруч і поховали їх.
Порозстановляти, -ляю, -єш, гл. = порозставляти.
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Табор, -ру, м. Станъ, лагерь; обозъ, таборъ (у войска, чумаковъ, косцевъ и пр.). В яру колись гайдамаки табором стояли. Ум. та́борик.
