Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає.
Борознистий, -а, -е. Дѣлающій большую борозду (о плугѣ).
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Лу́па, -пи, ж. Лупа, увеличительное стекло.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає.
Підтекти Cм. підтікати.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає!
Познатися, -на́юся, -єшся, гл. = пізнатися.
Почустрити, -рю, -риш, гл. Побить, поколотить. Як почустриш єю (тройчаткою) невгомонну шляхту років з двадцять, то де той глузд у їх подінеться.
Удячно нар. Благодарно, признательно.
