Вибігати I, -гаю, -єш, гл.
1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи.
2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком.
Видудлити, -лю, -лиш, гл. Выпить съ жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться.
Ірватися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші.
Навсто́ячки нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи.
Панас, -са, м. Игра въ жмурки. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить.
Позапинати, -на́ю, -єш, гл. 1) Завѣсить, затянуть (напр. тканью — во множествѣ). Нічим ні позапинати дірок, ні позатікати. 2) Застегнуть; сколоть (во множествѣ).
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш.
1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані.
2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу.
