Гнівати, -ваю, -єш, гл.
1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати.
2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Невільницький, -а, -е. Невольническій, рабскій.
Одержування, -ня, с.
1) Полученіе.
2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Підсприсувати, -сую, -єш, гл. Подставить спрису. (Cм.)
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Пустиня, -ні, ж.
1) Пустыня. Пішла вдова пустинею з маленькою дитиною. Кругом сама пустиня, нема людей, тільки хижий звір.
2) Пустякъ. За пустиню сваряться.
Роскохатися, -хаюся, -єшся, гл. Воспылать любовью. Бідахи, роскохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали, схнуть.
Таланний, -а, -е. Счастливый.
