Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Восковий, -а, -е. Восковой. Не поможе, милий Боже, восковая свічка.
Канцелярия, -риї, ж. Канцелярія. Пішов я у канцелярию, дав писарю четвертака.
Клепачка, -ки, ж.
1) Лопатка для оттачиванія косы.
2) = клесачка.
Невжиточно нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито.
Несміливість, несмілість, -ости, ж. Несмѣлость. Казав Василь, задихаючись од несмілости.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій.
Понагинати, -на́ю, -єш, гл. Нагнуть (во множествѣ). Як би нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати.
Чароньки, -ків, м. мн. Ум. отъ чари. Cм. чар.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова.
