Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Затруби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Затрубить. Тепер, дівчино, затруби собі в кулак. Та як затрубить та в роговцю. 2) Завыть. Не затрубить так пес, як вовк. За козаком всі звіри затрубили.
Куновий, -а, -е. Куній. Кунова шуба.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ.
Печиво, -ва, с.
1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива.
2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута.
Потаємне нар. Тайно, тайкомъ. Так вона потаємне від мене все переносила до сусідки.
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат.
Себе мѣст. Себя. Мені й себе й тебе жалко. Ганна була невеличка з себе. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати.
Селех, -ха, м. = селезень. Ум. селешо́к.
Ступом нар. Шагомъ. Кінь іде ступом.
