Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утолочити

Утолочити Cм. утолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Безумірний, -а, -е. Чрезмѣряый. Мнж. 176.
Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Угор. Cм. ворохібня.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Забулькота́ти, -чу́, -чеш
Катун, -на, м. 1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122. 2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
Коропа, -пи, ж. Жаба. Вх. Зн. 28. Ум. коро́пка.
Муре́й, -ре́я, м. Сермяжникъ. ЗОЮР. І. 252. Козак муреями нас узиває (міських людей). K. ЦН. 249.
Понишпорити, -рю, -риш, гл. Пошарить, поискать. По всіх закутках понишпорила, — ніде нічого не знайшла. Харьк.
Попанувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Погосподствовать, поцарствовать, побыть бариномъ. І над нашим ще народом ще хоть трохи попануй. Котл. Од. 494. Як би тобі довелося в нас попанувати. Шевч. 453. 2) Поблагопріятствовать, подѣйствовать. Тепер весна попанувала на ярину. Н. Вол. у.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.