Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утолочити

Утолочити Cм. утолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Ґазди́нити, -ню, -ниш, гл. Быть хозяйкой. Вх. Лем. 407.
Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Змогтися, -жуся, -жешся, гл. 1) Собраться съ силами. Я тебе доведу, голубко. Зможися, щоб іще гірше тобі не бут. МВ. (О. 1862. III. 43). Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирь. Ном. № 12026. Ух, і ззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — катав чоловік, маку дам. Ном. № 4841. 2) Устать, утомиться.
Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.
Пупець, -пця́, м. 1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець. Чуб. І. 260. 3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї. ЕЗ. V. 180. 3) Пупокъ, птичій желудокъ. Вх. Лем. 459. Желех. 4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1. Шух. І. 169.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ. Сквир. у.
Уповивання, -ня, с. Обматываніе, заворачиваніе, пеленаніе. Шейк.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина. Чуб. V. 461.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.