Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утолочити

Утолочити Cм. утолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧИТИ"
Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Вибатькувати, -кую, -єш, гл. Выругать въ отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
Зжира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зже́рти, -ру́, -ре́ш, гл. Пожирать, пожрать, сожрать.  
Колядник, -ка, м. Поющій колядки. Під вікном колядник човпеться. Чуб. Ум. коля́дниченько, коля́дничок.
Ли́шко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Молочи́на, -ни, ж. Молочное; молочное кушанье. Лебед. у.
Нагної́ти, -ною́, -ї́ш, гл. Унавозить.
Підійти Cм. підходити.
Приоружити Cм. приоружувати.
Себелюбий, -а, -е. Себялюбивый, эгоистическій. Шевч. ІІ. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОЛОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.