Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утолочувати

Утолочувати, -чую, -єш, сов. в. утолочити, -чу, -чиш, гл. Вытаптывать, вытоптать, утаптывать, утоптать. Коні втолочили траву.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЛОЧУВАТИ"
Голубів, -бова, -ве Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Захва́чувати, -чую, -єш, сов. в. захвати́ти, -чу́, -тиш, гл. = захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Здоро́вий Cм. здоров.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Мацну́ти Cм. мацати.
Наспід нар. Подъ низъ, внизъ, на низъ, на дно. Сховала в скриню аж наспід.
Пигичка, -ки, ж. пт. = чайка. Вх. Пч. II. 15.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. Волк. у. Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину. Чуб. VII. 390.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.