Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утонька

Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОНЬКА"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Споганити, -ся. Cм. споганювати, -ся.
Спонукувати, -кую, -єш, сов. в. спонукати, -каю, -єш, гл. Понуждать, понудить, заохочивать. Спонукувала хлопців до діла. Г. Барв. 486. Вони її спонукували на добро. Г. Барв. 487.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Хорошити, -шу, -шиш, гл. Охорашивать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.