Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утори

Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409.розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Вирвати, -ся. Cм. виривати, -ся.
Галасливість, -вости, ж. Крикливость. Желех.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
За́здрість, -рости, ж. Зависть. Нема щастя без заздрості. Ном. № 1713. Завидько з заздрости нудився. Мкр. Н. 37.мати на кого. Завидовать кому. Заздрість має на його. Н. Вол. у.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Півтретяста числ. Двѣсти пятьдесятъ. КС. 1882. VII. 90.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Екатер. у. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля. Волч. у.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.