Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утори

Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409.розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Драпцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Удирать. Вх. Зн. 16.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Половиця, -ці, ж. = полова. Вівсяної половиці та й не хоче їсти. Чуб. V. 1126.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Увернути, -ся. Cм. увертати, -ся.
Усатий, вусатий, -а, -е. 1) Усатый, усастый. Хлопці вусатії і дівки косатії. Лукаш. 149. 2) Остистый. Усатий ячмінь. Ном. № 10163. 3) вусаті уставки. Родъ вышивки. Kolb. І. 48, 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.