Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утори

Утори, -рів, ж. Желобокъ на краяхъ бочки, въ который вставляютъ дно. слабий, слабкий на вто́ри. а) Не умѣющій удержать въ себѣ газовъ. б) Несдержанный. Богині в гніві ті оке баби і так же на утори слабі. Котл. Ен. VI. 13. Бабка на утори слабка. Ном. № 12409.розійшлися. Навонялъ. — розсо́хлися. Умочился.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОРИ"
Безцін, -ну, м. = безцінь. Чаще съ пред.: за безцін. Желех. Хоть продаси часом для потреби і останній хлібець, до за безцін. О. 1852. IV. 105.
Березка, -ки, ж. 1) = берізка. Очерет, повитий березкою. О. 1862. ѴІІІ. 16. 2) — болотяна. Betulahumilis Schrank. ЗЮЗО. І. 114.
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. ЗОЮР. II. 33. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать. ЗОЮР. II. 38.
Моца́рь, -ря́, м. Силачъ. Сідлай мі коня, того моцаря. Kolb. І. 101.
Непроха, -хи, об. Не просящій. Ном. № 1357.
Примружувати, -жую, -єш, сов. в. примружити, -жу, -жиш, гл. Прищуривать, прищурить.  
Скресити Cм. скрашати.
Тербук, -ка, м. Родъ рыболовной сѣти, родъ сака на двухъ перекрещивающихся обручахъ, съ ручкой. Браун. 14.
Ченшовий, -а́, -е́ и пр. Cм. чиншовий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.