Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уточувати

Уточувати, -чую, -єш, сов. в. уточити, -чу, -чиш, гл. 1) Нацѣживать, нацѣдить, наточить извѣстное количество. Меду та оковитої горілки вточила. Ренського вточіте. Мкр. Н. 31. Піди, хлопку, до лідниці та уточи пива. О. 1862. IX. 3. 2) Вонзать, вонзить. Вточив в нею сокироньку — задав єї муки. Гол. І. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 365.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТОЧУВАТИ"
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Єв. Л. VII. 41. Довжник весело бере, а смутно віддає. Ном. № 10623. 2) Раст. Euphrasia officinalis. Лв. 98.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Куфа, -фи, ж. Бочка. Горілка, меди, пива так за їми в куфах і їздять — хто стрінеться, усякого частують. К. ЧР. 85.
Попогрюкати, -каю, -єш, гл. То-же, что и грюкати, но продолжительное время. Попогрюкала добре в двері, поки почули, — добре сплять люде. Харьк. у.
Прочанка, -ки, ж. Богомолка; странница. К. ЧР. 91.
Спасти Cм. спадати.
Струнистий, -а, -е. Струноподобный.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Хапанина, -ни, ж. 1) Хватанье, расхватыванье. 2) Взяточничество постоянное. 3) Спѣшка, торопливость.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы. Шух. I. 100. Kolb. I. 51.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.