Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря.
Дальш, да́льше, нар. 1) Сравнительная степень отъ дале́ко. Вони тікають від мене, а я мов помелом їх мету та все дальш, та все дальш у пекло пру та пру. 2) = Далі 2. 3) Прочь. Да я й цілкового не хочу; цур тобі поганий, дальш!
Запла́катися, -чуся, -чешся, гл. = заплакати. Стелешь білу постіль та заплачеться.
Небіжечка, -ки, ж. Ум. отъ небіжка.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.
Ракати, рачу, -чиш, гл. = рахкати. Ґ вечеру рачат жаби.
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Судник, -ка, м.
1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику.
2) Полка для образовъ. Ум. судничок.
Чекати, -ка́ю, -єш, гл. Ждать, подождать. Два третього не чекають. Чекай-но, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруєшся. Як би на вас чекав, то досі вмер би.
