Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оскард

Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова. Мик. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКАРД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКАРД"
Велетенський, -а, -е. Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68.
Відізватися Cм. відзиватися.
Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Дзбан, -ну, м. = Джбан. У мене грошів дзбан. Чуб. V. 920.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш. К. Псал. 232.
Конопляник, -ка, м. = конопельник. Вх. Лем. 426.
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв.
Прокульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСКАРД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.