Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Зва́га, -ги, ж. Отвага, смѣлость.
Зібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Скомкать. 2) Согнуть; свернуть. 3) — коровай. Слѣпить изъ тѣста свадебный хлѣбъ. Час тебе, пшенице, почати, Андрійкові коровай зібгати. 4) — гніздо́. Свить гнѣздо.
Накритни́й, -а́, -е́ Крытый, покрытый. Накритні крамниці.
Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ.
Остити Cм. остивати.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. його й шило голить. Такой счастливый. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. 3) шила бити. Родъ игры. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву.
Шолопати, -паю, -єш, гл.
1) Ѣсть зерна (объ уткать).
2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає.
3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє.