Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шолопати

Шолопати, -паю, -єш, гл. 1) Ѣсть зерна (объ уткать). 2) Шуршать, шелестѣть. Миш шолопає. Вх. Зн. 82. 3) Рыться въ чемъ, перебирать что. Воробці.... шолопають на собі пірє. ЕЗ. V. 248.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛОПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛОПАТИ"
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.
Ворохібня, -ні, ж. Мятежъ. Вх. Зн. 21. К. Дз. 115, 32.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. Грин. II. 95. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Грин. II. 244. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 69).
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Полоненик, -ка, м. Плѣнникъ.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться. Вх. Лем. 460.
Стогін, гону, м. Стонъ.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи. Чуб. V. 505.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШОЛОПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.