Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Виковувати, -вую, -єш, сов. в. викувати, -кую, -єш, гл. Выковывать, выковать. З того заліза він викував плуга. Чого Бог не дасть, того і коваль не викує. 2) Кричать, прокричать (о кукушкѣ). Що викувала вже зозуля, — проживай, а більше — шкода у що й бажаєш.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Крутитися, -чу́ся, -тишся и крутну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Кружиться плывя. Пливла, пливла з рожі квітка та й стала крутиться.
2) Вертѣться. З дітворою кручусь по дворищу та бігаю. Крутнувся догори черева. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився.
Напа́ритися, -рюся, -ришся, гл. Напариться.
Не-до-чмиги, нар. = не-до-шмиги. Усе не-до-чмиги, куди не глянь.
Пообтирати, -ра́ю, -єш, гл. Обтереть (во множествѣ). Пообтирай чоботи.
Прискаком нар. Урывками. Прискаком шила, бо ніколи добре сісти.
Скасувати, -су́ю, -єш, гл. Отмѣнить, уничтожить. Окомонів, ватаманів уже скасували.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.
