Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шолупина

Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛУПИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШОЛУПИНА"
Ватажник, -ка, м. Пастухъ овецъ. Уже з села ватажники ватагу гнали. Шевч. 517. Ватажник пас вівці. Рудч. Ск. II. 50.
Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ. Гол. І. 145.
Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Кв. II. 13. Будуть злишки — убогшому подаси. Г. Барв. 428.
Змиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. змитися, змиюся, -єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Імела, -ли, ж. = івилга. ЗЮЗО. І. 141.
Лапуватий, -а, -е. сніг. Снѣгъ хлопьями. Золотонош. у. Слов. Д. Эварн.. Cм. лапатий.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Порюмсати, -саю, -єш, гл. = порюмати.
Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями. Гол. Од. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШОЛУПИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.