Бігун, -на, м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. 2) Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. Двері спали з бігуна. 3) Верхній двигающійся жерновъ въ мельницѣ. 4) Полюсь. Найтеплійше на землі по-під рівноденником, а найхолоднійше коло бігунів. 5) Извилистый узоръ, зигзагъ. 6) Родъ колбасы. 7) Ленъ. Ум. бігунець, бігунчик.
Дурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Урчать, бурчать. І отесу можна в кишку затягнуть, аби не дурчала.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались.
Навси́дячки нар. Сидя. Виріс, як кіт навсидячки.
Однорукий, -а, -е. Однорукій.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Сцикун, -на, м. Той, кто часто мочится.
