Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. Кров християнську безвинно проливав.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Запи́ти Cм. запивати.
Каторжник, -ка, м. Каторжникъ.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її.
Ронити, -ню, -ниш, гл.
1) Ронять, терять. Дрібні сльози роню. Там пава ходила, піря ронила.
2) Сбросить ребенка.
3) Дух за ким ронити. Быть безъ души отъ кого, души не слышать въ комъ.
Самокиш, самокиша, -ші, ж. = самокисє.
Четвертина, -ни, ж.
1) Четвертая, часть, четверть. четвертина сала. Четверть куска сала, не какого либо куска, а такого, какими сало солится. Доїв окрай ця й сала четвертину.
2) четвертина про́са, жита и пр. Извѣстная мѣра земли для посѣва проса, ржи и пр. А що ж мені на год? Дасте день проса (четвертину проса викосить).
3) Четверть кварты. Четвертину горілки купи. Вернулась з четвертиною горілки, поставила її перед Чіпкою.
4) Четвертая часть дубовой болванки. Ум. четвертинка.
