Братка, -ки, ж.
1) Взятка (въ карточ. игрѣ). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка.
2) мн. Раст. Иванъ-да-Марья, Viola tricolor.
Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Весело не засміється, не гляне. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько.
Голодування, -ня, с. Голоданіе.
Забаря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. забари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Замедлять, замедлить, замѣшкиваться, замѣшкаться, опаздывать, опоздать, засиживаться, засидѣться. Пусти, мати, погуляти, — я не забарюся. Поїхав царевич на охоту та там і забарився аж три дні.
Згні́чувати, -чую, -єш, сов. в. згніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить. Оживає згнічений морозом, непозичений у німця, український розум. 2) — се́рце. Скрѣпя сердце. Все переймав, згнітивши серце, чого там його учено. К. Д. Серце. 18.
Обвішувати, -шую, -єш, сов. в. обвішати, -шаю, -єш, гл. Обвѣшивать, обвѣшать, увѣшивать, увѣсить. Торбинками обвішаний його повожатий.
Обчерсти, обчерти. Cм. обчірати.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить.
Пообдавати, -даю́, -єш, гл. Дать (многимъ).
Уперше нар. Впервые. Бреше не вперше.