Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Заіржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. = заржати. А кінь заіржав, аж ліс задріжав.
Кугик, -ка, м. = сова, Athene noctua.
Муса́к, -ка́, м. Кусокъ выточенной стали, которымъ косецъ выравниваетъ остріе косы.
Негідний, -а, -е. 1) Недостойный.
2) Негодный, мерзкій. Бодай лиш не мати дитину негідну.
Патлама, -ми, ж. Плохое болотное сѣно съ осокой, камышемъ и пр.
Показання, -ня, с. = показанщина 1.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Чабала меж. = цабе.
Штунда, -ди, ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). 3) соб. Штундисты.
