Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шнурований

Шнурований, -а, -е. прич. отъ шнурувати. 1) Зашнурованный. 2) Увязанный веревками. 3) шнуровані бро́ви = брови на шнурочку. Cм. шнурок. В неї брови шнуровані. Грин. III. 611.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШНУРОВАНИЙ"
Заду́мшливий, -а, -е. Задумчивый. Був якийсь задумшливий змалку. МВ. ІІ. 18.
Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному. К. Гр. Кв. VII.
Ковальство, -ва, с. Кузнечество, кузнечное ремесло. Батько знов його вибив і оддав ковальства вчитись. Рудч. Ск.
Перевчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. перевчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Переучиваться, переучиться сверхъ мѣры.
Пуховиця, -ці, ж. Пуховикъ. Стеле хазяїн та пуховую пуховицю, а безщасний чумак у дорозі та нещасну важницю. Мет. 458.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ. Волч. у.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради. Щог. В. 42.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки. Чуб. VII. 393, 396.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШНУРОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.