Гемонський, -а, -е. Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Гемонські діти.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Нестися, несуся, -се́шся, гл.
1) Нестись, быстро двигаться.
2) Нестись, нести яйца. Навідала кубелечко, де вутка несеться.
3) високо нестися, вго́ру нестися. Заноситься, важничать. Чи ти багатий, чи гордуватий, чи високо несешся? Кожен, хто нестиметься вгору, — принизиться.
Повожувати, -жую, -єш, гл. = поводити. Утінки плавно пливуть, тілько головками повожують.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Слобідчина, -ни, ж. Ум. отъ слобода.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
