Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ.
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Зліплювати, -люю, -єш, сов. в. зліпити, -плю́, -пиш, гл.
1) Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. Біг сказав чортові зліпити з глини вовка.
2) Слѣплять, слѣпить, склеить липкимъ. Зліпила (розбите) яйце.
3) Связывать, связать (слова въ рѣчи). Вона насилу, велику силу змогла зліпити докупи кілька польських словець.
Канціляжка, -ки, м. Чиновничишко, презрительное названіе канцеляриста. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам, канціляжкам.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Леніла вода, леніла.
Обучати, -ча́ю, -єш, сов. в. обучи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обучать, обучить.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав.
Пообсновувати, -вую, -єш, гл. Засновать (во множествѣ).
Правосудний, -а, -е. Правосудный. Потомство правосудне.
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
