Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Випити Cм. випивати.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Заги́бнути Cм. загибати.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки.
Поспасибіти, -блю, -биш, гл. Сказать спасибо, поблагодарить. Мені люде поспасибіли та й годі.
Роспалка, -ки, ж. Мелкія дрова, щепки для растопки.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Чоло, -ла, с. 1) Лобъ, чело. Нікому на чолі не написано, що він. Високе чоло гетьманське. чоло́м давати, оддавати. Привѣтствовать особымъ образомъ: хлопнувъ ладонью по протянутой ладони привѣтствуемаго, перевернуть затѣмъ его руку и поцѣловать, — обычное привѣтствіе дѣтей. Дай чолом! Старий батько сидить коло хати та вчить внука-пузанчика чолом оддавати. Вообще привѣтствовать, кланяться. У намет уступає, пану Филоненку, корсунському полковнику, чолом даває. чоло́м! Привѣтствую! Здравствуйте! Чолом, вельможний пане господарю! бити, ударити чоло́м. Поклониться до земли, поклониться. Вдарили чолом перед нашим столом. бити чоло́м за дворо́м. Предложеніемъ могарыча добывать пропускъ поѣзду новобрачнаго въ дворъ новобрачной. (). 2) Часть очіпка, покрывающая лобъ, околышъ у очіпка. 3) Фасадъ, передняя часть дома. Чолом стоїть хата. Наняв великий двір і хати чолом на городський базар. 4) Въ гуцульской церкви въ крышѣ крыла треугольный причілок, стоящій вертикально. 5) Передняя часть гончарной печи. 6) Въ срубленномъ и очищенномъ отъ вѣтвей деревѣ: тонкій конецъ его. 7) Самое лучшее, отборное. Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Чільна мука, саме чоло. Ум. чільце́. Чільце росою мов покрилось (т. е. лобикъ вспотѣлъ). Cм. еще чолко.
Шаленяк, -ка, м. = шаленець.
