Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачити

Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Вочко, -ка, с. Ум. отъ воко.
Гони́телька, -ки, ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Зірки́й, -а́, -е́. Зоркій. Говірка, зірка, моторна. Мкр. H. 12. Оченята продирать дитині, щоб було зірке. Мил. 27.
Кубка, -ки, ж. Деревянная посуда для бриндзи. Вх. Зн. 30.
Нала́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нала́годитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Приготовляться, приготовиться, собираться, собраться. Налагодилась князівна до кляштору. Стор. МПр. 69. Серединський налагодився іти до князя. Левиц. І. 221. 2) Починяться, починиться, снаряжаться, снарядиться.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Перестрах, -ху, м. Ужасъ, испугъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23.
Шулка, -ки, ж. Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.