Кривити, -влю, -виш, гл.
1) Кривить.
2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Повилущувати, -щую, -єш, гл. Вышелушить (во множествѣ).
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Предок, -дка, м. Предокъ. З предків хазяїн. Ви, жидове, Христа замучили. — Не ми, Маріє, то наші предки. Cм. предків'я.
Приткнути, -ся. Cм. ii. притикати, -ся.
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте.
Сс... = зс..
Усмакувати, -кую, -єш, гл. Найти по вкусу что, разлакомиться на что. Діти вскакували горох. Не їдять діти й огірків, як усмакували губи ( = гриби).
Чертежник, -ка, м. = чертіж.
