Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривити

Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Гірний, -а, -е. Горный.
Гу́для, -лі, ж. 1) Сумятица, безпорядокъ, смятеніе. Вх. Лем. 406. 2) Плохая работа. Вх. Лем. 406.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Зіста́рити, -рю, -риш, гл. Состарить.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Незавважно нар. Незамѣтно. Тут і незавважно, що їдеш над безоднею, бо гора з горою тим мостом зведена, тільки вода шумить під ногами. Св. Л. 214.
Партесний, -а, -е. Нотный, по нотамъ (о пѣніи). Партесні співи.
Понаціжувати, -жую, -єш, гл. Нацѣдить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.