Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривити

Кривити, -влю, -виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за для ного. К. Іов. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВИТИ"
Буга́ячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Граби́телька, -ки, ж. Грабительница. Аф. 367.
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Нащипати, -па́ю, -єш, гл. Нащипать.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна. Уман. у.
Підхвалити Cм. підхвалювати.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ. Вас. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.