Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Жону́хна, -ни, ж. Ум. отъ жона.
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Канделябр, -ра, м. Канделябръ. Ольга вхопила канделябр, Катерина вхопила другий і всі побігли в коридор на зустріч Турманші.
Незгодина, -ни, ж. То-же, что и невзгодина (Cм.) изъ фальсифицированной думы «Битва Чигиринская». перепечатывая ее, выбросилъ «в».
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей.
Подосівати, -ва́ю, -єш, гл. Досѣять (во множествѣ).
Ростопирювачуватий, -а, -е. Растопыренный. Напхав мішок соломою, щоб ростопирювачуватий був.
Умняти, умну, -неш, гл. = ум'яти. Подала курку, вони її умняли.
Шулик, -ка, м.
1) Чаще мн. ч. шулики́. Кусочки прѣсной лепешки (коржа), политые растертымъ подслащеннымъ макомъ. З маком медовий шулик. Із води та з муки пече баба шулики.
2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: шулик. Капуста, не выросшая въ кочень. Волынск.
