Болезність, -ности, ж. Болѣзнь.
Відрочити Cм. відрочувати.
Жезл, -ла, м. Жезлъ. І Божий жезл минає окаянних.
За́воро́т, -ту, м. 1) Заливъ. 2) Головокруженіе. 3) Попороть, колѣно, изгибъ. На завороті річка глибока. Рот без заворот. 4) в за́вороті. По дорогѣ. Заходила в Д. Хоть і не в завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів.
Криж, -жа, м. 1) Крестъ. Ой виступала Матір Вожая, на крижеві стала. Крижем. Крестообразно. Церква збудована крижем. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. крижем падати, крижем упадати. Падать какъ пластъ. Його мати старенькая крижем упадає. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. 2) Чаще мн. крижі. Крестецъ, поясница. Взяв дід бабу за крижі та попе по хижі. Летів ворон... сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. 3) Мѣра въ косую сажень. Ум. крижин. Виходить мі там золотий крижин, а під тим крыжом сам милий Господь.
Неприступний, -а́, -е́ Недоступный, неприступный. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського.
Нехтування, -ня, с.
1) Незаботливость о сохраненіи чего.
2) Пренебрежете.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Відкіль се взявся неборак? Початок і не можна знать, відкіля взявся. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. 6) — чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. 8) — ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ.