Бурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Отправлять должность бургомистра.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Обскакувати, -кую, -єш, сов. в. обскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Обскакивать, обскакать.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Стрюк, -ка, м. = струк. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.
Штампувати, -пую, -єш, гл.
1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ).
2) Выбивать штемпель.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає.
