Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кривдочка

Кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВДОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРИВДОЧКА"
Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши. Бѣл.-Hoc.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.
Марь, -рі, ж. Раст. Chenopodium Botrys L. ЗЮЗО. I. 116.
Мику́литися, -люся, -лишся, гл. Мяться; вилять; хитрить. Усі бояться, микуляться, — чи йти, чи ні? Г. Барв. 427. Ич бісова коняка! шоб же рівно йти по дорозі, — ні, вона микулиться туди та сюди та й край! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Посиляти, -ляю, -єш, гл. Нанизывать. На ремінь ясні кільця посиляють. Млак. 8.
Родимий, -а, -е. 1) Врожденный, природный. Гірша відьма вчена, ніж родима. Ном. № 235. Що б, пане, ваші оці очі (окуляри) Бог на світі подержав, а родимі щоб повилазили. Ном. № 890, стр. 283. 2) Свой, родившійся гдѣ, уроженецъ. Я тут чоловік родимий. Харьк. г. Він наш чоловік родимий. Камен. у. 3) Родимый, родной. Їхав милий край Дунаю та до родимого краю. Чуб. V. 378.
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
Увібрати, уберу, -реш, гл. = убрати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРИВДОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.