Зашку́лити, -лю, -лиш, гл. Пронять, донять.

Иршлиця, -ці, ж. Оторочка на тулупѣ изъ смушка или сурковаго мѣха. Вас. 155.

Карно нар. Наказуемо.

Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.

Мура́вка, -ки, ж. Ум. отъ мурава.  

Ненависть, -ти, ж. Ненависть. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. узя́ти ненависть на ко́го. Возненавидѣть кого. Яке моє життє буде? та й її, як я візьму на неї ненависть? Г. Барв. 201.

Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.

Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.

П'ятисотник, -ка, м. Пятисотскій. Він год шість був за сотника, а це вибрали громадою за п'ятисотника. Васильк. у.

Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти. Лукаш. 71.