Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць.
Здуми́тися, -млю́ся, -ми́шся, здумі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Изумиться. Аж люде здуміли. Калина пігнулася, дівчина здушилася, де воля поділася.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный.
Ми́сошник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій миски съ глазурью.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Повисушувати, -шую, -єш, гл. Высушить (во множествѣ). Такий же вітер гарний: де була вода — скрізь повисушував. У такому то городі усю воду повисушував, так що тепер... носять її за 30 та 40 верст.
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати.
Улучність, -ности, ж. Мѣткость.