Борщувати, -щую, -єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу.
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Доповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допові́сти, -ві́м, -віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш.
Лодя́к, -ка́, м. Водяная пловучая мельница (на лодкахъ).
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Гаманець з причандалам. Люлька з усіма причандалами.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Сукатися, -каюся, -єшся, гл. = сучи́тися.
Увити, -ся. Cм. увивати, -ся.
