Вислобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Дітей годувать, як камінь глодать. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Не борони козі ліса, — най гложе.
Гробоко́п, -па, м. Гробокопатель.
Зано́сити, -шу, -сиш, сов. в. занести́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Заносить, занести кого или что куда. Забери, занеси всі любощі мої. Занесеш голову на чужу сторону, занесеш очиці на турецькі гряниці. Бодай тая річка кошуром заросла: вона мого товариша за Дунай занесла. Аж де ся взяв буйнесенький вітрець, заніс той вінець аж на Дунаєць. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Якось їх клятих і до мене вночі на хутір занесло. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? ми́слоньки зано́сять. Осаждаютъ разныя мысли. Говорили мені люде, що ти иншу маєш. — Ой я иншої не мию, — мислоньки заносять, бо й сама ж ти, мила, бачиш, що всі мене просять. 2) Заносить, занести за что, мимо чего. Ложки за ухо ме занесеш. 3) Заносить, занести чѣмъ (пескомъ, снѣгомъ и пр).). І занесе піском-снігом курінь — мою хату. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. 4) Относить, отнести. Заніс вовну до ткача. Змій... узяв той баркасик, заніс ураз до берега. 5) Продолжаться, продолжиться. Штирі дні занесе весіля.
Невада, -ди, ж. Безвредность.
Оговорюватися, -рююся, -єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити.
Поваритися, -рю́ся, -ришся, гл.
1) Повариться, свариться.
2) Увясть, завянуть. Од спеки поварилося все на городі.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. Вселилась панночка. Терпи лихо, що вселилося.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав.
