Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видно

Видно нар. = видко. 1) Ой не видно його дому, тілько видно грушу. Мет. 6. 2) Видно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Ум. видненько, виднесенько, виднечко. 3) Также: видно. Повидимому, вѣроятно. Нехай дурні собі пустують; у них видно жуки у голові. Гліб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНО"
Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться. Желех.
Дзьо́па, -пи, ж. 1) = Дівчина. Юж дзьопа оддати. Вх. Лем. 409. Вх. Уг. 236. 2) Старый платокъ. Вх. Лем. 409.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Кресь! меж., выражающее звукъ высѣканія огня. Кресь да й єсть! Посл.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Провіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. провірити, -рю, -риш, гл. = перевіряти, перевірити.
Ракло, -ла, м. Босякъ. Харьк. У нас у Харькові так завелось, що коли де кучка народу збереться, то вже між гущу і ракло втреться. Харьк.
Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Шибиткуватий, -а, -е. Шаловливый, быстрый, подвижной. Кобел. у.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.