Відтерти Cм. відтерати.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Канарок, -рка, м. Канарейка-самецъ.
Крекотень, -тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт.
Мастки́й, -а́, -е́ Жирный, масляный, маслянистый. Мастке сало. Мастка глина. мастке полотно́. Плотное полотно. Ум. мастке́нький.
Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. Ударив рукою 'б лавку.
1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся.
2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Об Миколі продасть кобилу. Вітерець схопивсь об обідній порі. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Купи черевички малі невеличкі й об нозі.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали.
Приставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приставити, -влю, -виш, гл.
1) Приставлять, приставить, поставить. Пристав драбину до стіни. Затопила піч, приставила окропи.
2) Доставлять, доставить. Приставив Остап хліб від свого пана.
3) Приставлять, приставить къ дѣлу. Хто ж нас тепер буде ізражать і порядок давать, і на діло приставлять.
Рихта, -ти, ж. Прибыль, доходъ.
