Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

володити

Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОДИТИ"
Витолочити Cм. витолочувати.
Кошикарський, -а, -е. Корзинщиковъ. Желех.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Мані́рний, -а, -е. Манерный. Наші вельможні пани такі манірні. К.
Мац! меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Ростобирючоватий, -а, -е. Растрепанный, торчащій въ разныя стороны. Мнж. 191.. Cм. ростопирювачуватий.
Спірно нар. Споро, спорно, успѣшно. У гурті їсться спірно і каша. Ном. № 10731. У дворі плідно, а в коморі спірно. Чуб. III. 366. Спірно копає — варт чарку дати. Н. Вол. у.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.