Білило, -ля, с.
1) Бѣлая краска, все чѣмъ можно бѣлить, убѣлять. Та й купили білила.... дідам бороди білити. Дівкам чорнило, парубкам білило.
2) = і. біль 1? Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене задержала з вечора до світа. «Ой з китайки, не з китайки, з білого білила». Ум. білилечко.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Посватувати, -ту́ю, -єш, гл. Сдѣлаться сватами (по покупкѣ).
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна.
Роскузьомитися, -млюся, -мишся, гл. Расплакаться по дѣтски, расхныкаться. Зійшлися докупи та й росплакалися, росплакалися й роскузьомилися.
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися.
Тинфа, -фи, ж. = тимфа = пинхва. Тинфу дали оттаку!
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Улазити, -жу, -зиш, сов. в. улізти, -зу, -зеш, гл.
1) Влѣзать, влѣзть, пролѣзать, пролѣзть въ средину чего. Влізла баба в нерет, — ні назад, ні наперед. У чужу душу не влізеш. Є в глеку молоко, та голова не влізе.
2) Входить, войти. Уліз у воду. Ученики улізли зараз у човен.
3) Помѣщаться, помѣститься. В один мішок не влізе.
