Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

подзєґун

Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОДЗЄҐУН"
Бахурня, -ні, ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.
Вихання, -ня, с. Маханіе, размахиваніе.
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна. Шух. І. 146.
Го́рдощ, -щі, ж. чаще во мн. ч. го́рдощі. Гордость, надменность. Дметься гордощами лютий. К. Псал. 20.
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді. Чуб. V. 342.
Кумбук, -ка, м. 1) Пихта, у которой, еще молодой, срубленъ былъ вершокъ, отчего она не растетъ вверхъ, а раскидывается вѣтвями в ширину. Шух. І. 165. 2) Кривое, негодное къ употребленія) дерево. Вх. Зн. 30.
Острокольний, -а, -е. Остроконечный. Острокольний лом. Борз. у.
Стереження, -ня, с. Карауленье. Левч. 56.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОДЗЄҐУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.